- хвилевід
- —————————————————————————————хвилеві́діменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хвилевідбійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хвилевід — во/ду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань … Український тлумачний словник
хвилевідбійний — а, е. Признач. для відбивання хвиль … Український тлумачний словник
світловід — во/да, ч. Променевий хвилевід для передачі електромагнітного випромінювання видимого діапазону довжин хвиль … Український тлумачний словник